Головний герой п’єси – це людина без імені. Людина, яка, вживаючи наркотики, свідомо викреслює себе із списку людей як таких. Ця фігура на протязі всієї дії намагається втлумачити всім людям, що їхні надумані політичні, економічні та мистецькі моделі життя – просто абсурд! Абсурд, що призвів до породження такої біди як наркоманія, що є захисною реакцією молодої людини від реального світу… Хто винен? Як жити? Який вихід? Наш «герой» пропонує свій власний вихід. А от який?